Є ріка, що не видна очам,
Та по-справжньому спрагу лиш там
Утамовують ті, хто прийшли.
До ріки всіх, Ісусе, веди.
Віднайди її, друже, і ти, -
Річеньку неземної краси.
Припади усім серцем своїм,
Зрозумієш, що став ти новим.
Бо тече там живая вода,
У ній спокій знаходить душа.
Вона скарб, вона щастя, життя.
Насолода, добро і краса!
Та ріка є доступна для всіх,
Від її розділяє лиш гріх.
Друже мій, не барися, прийди
До Ісуса, про все розкажи.
Бо Він Той, хто тебе полюбив,
За твій гріх Він життям заплатив.
Незмірима, велика ціна!
Не відкинь дар Ісуса Христа.
Ще ріка благодаті тече.
Той, хто прагне - приходить хай й п'є.
О ріка! Благодаті ріка.
Через жертву Ісуса Христа.
І тече та ріка крізь віки,
Міліонам простив Бог гріхи.
Чи ти хочеш у неї ввійти?
Тоді що заважає тобі?
Друже, йди до Ісуса, іди!
Покуштуй із ріки Тої й ти.
Ще тече благодать, ще тече.
І на тебе з терпінням Бог жде!
"А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне." (Івана 4:14)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Уже ночь за окном - тихо в городе спящем - Вячеслав Переверзев Я могу объяснить тот световой эффект, свидетелем которого стал, только, как чудо Божье. Это случилось в ночь 7 января, в 4 часа. Пробудившись от сна, вышел взглянуть на звёздное небо и помолиться. Увы, но небо было затянуто облаками и звёзд почти не было видно, кроме одной. Когда молился, свет звезды начал неожиданно становиться ярче и ярче и, через какое-то мгновение, стал угасать. Звезда стала такой же малозаметной, как и другие. Это событие и послужило причиной написания данного стихотворения.
